ХРИСТИНА КЛЕХ

Я – Христина Клех, в Європейській Школі Дизайну я закінчила курси «Графічний дизайн – Літній інтенсив» та «Моушн дизайн – Літній інтенсив».

Практично графічним дизайном я почала займатися в 15 років, коли почала самостійно опановувати Photoshop. В той час я була членом молодіжної організації «Спадщина», весь час виникала потреба зробити якість плакати, візитівки, тож вирішила спробувати робити їх самотужки. Потім друзі та знайомі почали просити зробити щось для них, і моє портфоліо почало збільшуватись.

А взагалі-то я закінчила Львівський Національній Університет імені Івана Франка за спеціальністю «Соціологія» і не розраховувала, що саме графічний дизайн стане моєю професією, адже соціологія мені подобалася. Але, коли ми з чоловіком переїхали до Києва, то виявилось, що моє аматорське портфоліо з графічного дизайну вартує більше, ніж мій диплом соціолога.

Тоді я почала шукати роботу дизайнера, але всюди, куди я приходила, дуже дивувалися, що в моєму резюме є диплом магістра соціології, але жодної згадки про навчання графічному дизайну. Тобто виникла проблема, що, незважаючи на портфоліо, в мене не було жодного папірчика, який би засвідчував мій фах. Довелося півроку попрацювати на фрілансі, а потім я пішла на курс «Графічний дизайн – Літній інтенсив» в Європейській Школі Дизайну.

Я дуже задоволена, що пішла на цей курс, тому що він, з одного боку, показав можливості розвитку, з іншого – познайомив з термінологією. До того ж було дуже корисно опинитися в дизайнерському середовищі, поспілкуватися з професіоналами, тому що раніше по суті я була як «один в полі воїн».

Після навчання я почала працювати в маленькій бізнес-школі Pro Business School. Робила дрібну роботу, на той час як дизайнера-початківця мене все цілком задовольняло. Пропрацювала я там півроку.

Потім я вирішила, що самого графічного дизайну мені мало, і знову пішла в Літню школу EDS, вже на курс «Моушн дизайн – Літній інтенсив». Взагалі анімація мене цікавила давно, бо це щось зовсім інше, технічно складніше та набагато цікавіше. Я себе дійсно бачила моушн-дизайнером. Але не так сталося, як гадалося, бо десь за місяць після навчання ми з чоловіком повернулися до Львова. І виявилося, що моушн-дизайн у Львові – це взагалі не розвинена сфера.

Але все ж таки навички з моушн-дизайну, які я отримала у Школі, мені часто ставали в нагоді, бо час від часу треба було зробити анімований рекламний матеріал (наприклад, для соціальних мереж). Мої анімації виводилися під час акцій на банкомати Райффайзен Банк Аваль. В результаті я виявилася універсальним солдатом, який багато може, багато вміє, багато знає і може будь-що зробити.

У Львові я продовжила працювати як графічний дизайнер. Півтора роки пропрацювала на програму лояльності «Fishka» (мережа АЗС «ОККО»). Якраз потрапила на період ребрендингу. Дизайн-агенція Banda розробляла ребрендинг, а мені треба було брендувати продукцію. Пакети учасників отримали тисячі людей, а плакати акцій висіли по всій країні, тож я відчувала важливість своєї роботи. Робота мені подобалася, була дуже хороша команда. Навіть коли я звільнилася, то декілька місяців продовжувала там працювати вже як ФОП, тому що мені довго не могли знайти заміну.

Зараз я працюю графічним дизайнером в компанії «Abto Software», розробляю ребрендинг. Після ребрендингу збираюся вивчати користувацький досвід web-інтерфейсу сайтів.

Мене часто питаюсь, як я знаходжу клієнтів. Але я ніколи не шукала клієнтів, ніколи не шукала роботу, завжди клієнти і робота самі знаходили мене. Для мене спрацьовує принцип «сарафанного радіо». Я не зареєстрована на фрілансерських сайтах, замовлення йдуть від старих клієнтів та їхніх знайомих, яким вони мене рекомендують. Завдяки цьому я розумію, що моя робота є хорошою, що я рухаюся в правильному напрямку.

Звичайно, бували і неприємності в роботі, але я переважно пов'язую їх з браком досвіду співпраці з клієнтом. Здебільшого, це були проблем з договорами, не до кінця пророблене технічне завдання, непроговорені деталі, неспівпадіння очікувань із можливостями. Але це досвід. Я вважаю, якщо людина не помиляється, то вона не розвивається. Завдяки тим помилкам я досягла нового рівня.

Завданням-викликом у плані співпраці із замовником для мене була розробка віжуала для новорічної мультипартнерської акції «Fishka дарує подарунки», головним подарунком якої була поїздка до Стамбула. Основний віжуал я розробляла близько двох місяців. Було дуже багато варіантів та ідей. Головною проблемою було те, що дуже багато людей приймали рішення, включно з п’ятьма-сімома партнерами, тож узгодити дизайн будо дуже важко, майже неможливо. Тож моїм головним завданням було обґрунтувати, чому я роблю це саме так.

На теперішній роботі я зіштовхнулася зі схожою ситуацією, бо узгоджують ребрендинг чотири особи, які є дуже різними людьми з різними поглядами та смаками. Це для мене челендж, це мені цікаво.

Узгодження дизайну – це нелегко, але коли приходить результат, ти розумієш, що це того вартувало, що дизайн справді відшліфований. Для дизайнера що важливо? Бути впевненим в тому, що те, що він робить, він потім з гордістю поставить у своє портфоліо. На жаль, в нашій роботі ми більше працюємо під клієнта. І якщо трапляються проєкти, де є свобода та можливість себе реалізувати, то це дуже круто. Я вважаю, що дизайнер досягає якогось нового рівня, коли йому дозволяють власне реалізовувати себе. Мене наймають як спеціаліста, який має свою точку зору. Якщо ж мене наймають просто як інструмент, який буде малювати чужі ідеї, то який в цьому сенс?

Надихає мене мій чоловік. Він дуже розуміючий, дуже мене підтримує та надихає власним прикладом, адже він, інженер за освітою, зараз займається дуже творчою роботою. Ми зараз робимо свій маленький стартап – чоловік розробляє декоративні нічники з фанери та 3D пазли середньовічної зброї. Це мене надихає розвиватися в своїй сфері, бо, якщо він робить справу, яка йому до душі, то чому це не можу робити я?

Які в мене плани на майбутнє? Бути щасливою. В мене немає місії заробляти безмежну кількість грошей. В мене немає місії стати визначним дизайнером. Є місія робити ту роботу, яка мені подобається, коли після дня в офісі ти не приїздиш додому втомленим, а якщо і втомленим, то це приємна втома, бо ти сьогодні зробив щось круте. Свою роботу треба любити, і я якраз шукаю ту нішу, яка мене повністю задовольнить.