Японський стиль та створення саду

Японія вже давно приваблює жителів інших країн своєю загадковою філософією та культурою, які дуже яскраво виявляються в галузі японського стилю ландшафтного дизайну. Японський сад – це втілення Країни Вранішнього Сонця на окремо взятій території. Мета його створення – позитивний вплив на життя господаря, підтримка його життєвих сил, допомога у здобутті внутрішньої гармонії, позбавлення стресів. Він приваблює своєю практичністю та простотою, у ньому простежується властива лише йому філософія. Його дуже складно створювати, але у догляді він досить простий, хоч з першого погляду так і не здається.

Особливості та духовна основа японського стилю у ландшафтному дизайні

Японський стиль – це один із найбільш символічних та загадкових, і водночас один із найлегших у догляді. Створений на базових принципах культури Сходу (одухотворення природи), він сильно відрізняється від логічної та прагматичної культури західних народів своєю особливою духовністю, мудрістю та чуттєвістю.

Сад у японському стилі – особливе явище. У ньому втілено всю природу японських островів — рівнини, гори, луки, річки, як частини одного пазла, об'єднуються в загальну багатогранну і досконалу композицію. Це чудове місце для відновлення життєвих сил. У ньому виникає відчуття спокою, тут людина пізнає себе, стає єдиною з природою та знаходить душевну рівновагу.
⠀
Дизайн ділянки в японському стилі не повинен точно копіювати ландшафти, характерні для Японії, інакше він не виглядатиме природньо. Досить використовувати символічні елементи, які врівноважені між собою.

Чотири основні принципи дизайну саду в японському стилі:

Гармонія. Всі без винятку елементи, у тому числі створені руками людини, повинні бути в гармонії з природою і не виділятись на її тлі.

Природність. Ніякої складної побудови – для ландшафтного дизайну японського саду характерна підкреслена простота всіх декоративних елементів та помірна палітра.

Асиметрія. Кожен із використовуваних елементів має бути унікальним за своєю геометрією та розмірами. І розміщуватися ці елементи можуть лише асиметрично один до одного.

Символізм. Кожен із елементів символізує щось, тобто несе у собі особливий сенс.

Базові елементи японського ландшафтного дизайну

Характерними елементами цього стилю є каміння, вода та рослини, їх гармонійно та максимально природньо доповнюють малі архітектурні форми.
⠀
Камені в японському саду

Ці нерухомі сторожі символізують стабільність, силу та вічність, випромінюючи спокій та гармонію. Саме вони задають структуру саду, тому є обов'язковим елементом. Варіантів розміщення та застосування дуже багато, це ціле мистецтво, що втілює ключовий момент цього стилю. З їхньою допомогою ставлять акценти у воді, з них будують містки, мостять доріжки або просто вписують у природну композицію (для цього їх розміщують лише асиметрично).
⠀
Вода у японському саду

Воді у Японії надається особливий сенс. Це символ процвітання та невичерпне джерело життєвої енергії. Вона вважається найшвидшою з природних стихій, тому задає саду та всьому будинку настрій та ритм. За східними уявленнями, що більше води – то краще. Тому водойм просто не може бути багато! При дизайні території в японському стилі використовуються найрізноманітніші водойми - ставки, водоспади, струмки. Єдине, що потрібно неодмінно дотримуватись – ніяких імітацій!
⠀

Рослини в японському саду

Вони, як і інші елементи, допомагають створити мініатюрну модель всесвіту (саме вона, за своєю суттю та концепцією, являє собою будь-який японський сад). Оскільки всесвіт дуже маленький, рослини в ньому використовуються теж невеликі - чагарники та невисокі дерева (хеномелес, азалії, айва, сакури, сосни). Японська айва в ландшафтному дизайні такого саду, як і сакура, займає особливе місце. Вони є прикрасою і символами. Айва уособлює довголіття та родючість. Сакура нагадує, що життя швидкоплинне. Вічна лише краса.

За японською традицією всім чагарникам та деревам надається кругла форма. Це символізує небо. Хоча самі рослини підкреслюють зміну пір року (від квітучої весни сакури до хризантем, що розпускаються пізньої осені), символізуючи при цьому швидкоплинність життя і непереборний біг часу. Для посилення враження нерідко використовують контрасти, що яскраво демонструють ці постулати: сухі дерева або старі пні розташовують поряд з чагарниками, що пишно квітнуть.
⠀
Практично будь-яка рослина має дуже багатогранне застосування. Наприклад, з японської спіреї в ландшафтному дизайні сьогодні створюють гарні огорожі, чудові групові композиції або застосовують як самостійну декоративну одиницю.

Малі архітектурні форми в японському саду

Саме з їх допомогою сад перетворюється на маленький всесвіт. Всі вони виготовляються з природних матеріалів – дерева, бамбука (тростина), каменю, гармонійно вплітаючись у природу.
⠀
Навіть ліхтарі – символ чесноти та доброти, в японському саду виконуються з каменю. Також передбачається використання багатьох інших малих архітектурних форм – садові ширми, легкі альтанки та пагоди, прості лави та, звичайно, містки. Вони можуть бути різними: зроблені з бамбука і дерева, легкі і вишукані, що ширяють над водним дзеркалом, або навмисне грубі, зроблені з каменів, покладених на дно струмка.
⠀

Особливості планування японського саду

Елементи нечисленні, врівноважені й разом складають єдину гармонійну композицію, де кожен із новачків на своєму місці. Оформлюючи в цьому стилі всю ділянку, її ділять на зони неправильної форми, які можуть збігатися або не збігатися з функціональними зонами. Для кожної такої зони вибудовується окрема композиція, після чого з-поміж них робляться плавні переходи.

Колірне рішення японського саду

Тільки м'яка та стримана кольорова гама, що базується на плавних півтонах та переходах. Застосування різноманітних відтінків одного кольору в японському дизайні ділянки свідчить про особливий рівень майстерності. Базовими вважаються приглушені тони білого, коричневого, зеленого та сірого кольорів. Сьогодні допускається пара яскравих колірних акцентів.
⠀
ВАЖЛИВО. Створення ландшафтного дизайну японського саду - процес копіткий і трудомісткий, що вимагає особливих знань, бачення та терпіння. Це своєрідний різновид мистецтва, хоч і підпорядкований певним правилам.