Стиль інтер'єру джапанді

Ніби підкреслюючи загальні тенденції глобалізації та зближення культур західного та східного світів, на наших очах з’являється та набирає популярності новий цікавий та привабливий стиль в інтер’єрі – Джапанді.

Він стає уособленням скандинавської легкості та практичності і японського мінімалізму у використанні оздоблюючих форм і елементів декору, разом з тим, набуваючи своїх, унікальних рис.

Безумовно гармонійний, даний симбіоз знайшов своє відображення навіть у назві нового стилю: «Japandi» = «Japan + Scandi». Та чи є такий неочікуваний «шлюб» випадковим? Щоб зрозуміти це, необхідно більш глибоко поринути у дослідження його батьківських елементів – країн та обставин, у яких фони формувались. 

Японія, як і країни Скандинавії, відома своїм досить суворим кліматом, мінливою погодою та природніми катаклізмами, що впродовж віків формували погляди місцевого населення і на побудову власного житла, і на організацію простору в ньому, і на ставлення до природи та оточуючого середовища. 

Ведучи боротьбу зі стихійними лихами та короткою тривалістю світлового дня, люди почали використовувати прості функціональні форми з натуральних матеріалів, так як їх можна було легко відновити, у разі руйнації. Разом з цим, мінімальна кількість декору та використання, у більшості, спокійних, пастельних тонів дозволяло «розвантажити» приміщення від усього зайвого, дозволити світлу заволодіти простором та візуально збільшити його.

Цікавий факт: місцем народження стилю Джапанді є саме Данія, а не Японія. Створюючи Джапанді, місцеві дизайнери переслідували одразу декілька цілей:

• познайомити європейського споживача із культурою та філософією Сходу;
• на практиці показати схожі риси класичних місцевих стилів, що дозволяють їм не тільки гармонійно поєднуватись, а й народжувати нову самостійну одиницю серед інтер’єрних стилів;
• дозволити холодному, як іноді висловлюються скептики - «палатному», скандинавському стилю отримати у допомогу оздоблення, у вигляді дерев’яних меблів теплих кольорів, східних елементів декору, накшталт абажурів, ліхтариків, зелених рослин тощо.

Таким чином, Джапанді не став черговим невдалим гібридом, з великою кількістю ознак, проте без якісних характеристик та об’єктивних переваг. Він зміг увібрати у себе найкраще із двох таких далеких культур, не зашкодивши єдиній спільній концепції, що ґрунтується на філософії мінімалізму та простоти. 

 Отже, говорячи про використання стилю Джапанді у інтер’єрі, слід виділити наступні ключові канони:

• Панівна функціональність. Джапанді – унікальний дизайн, у якому дизайн – не на першому місці. Зручність перебування – ось, що найважливіше..
• М’якість ліній. Форми у Джапанді - близькі до найпростіших. Без різких, перекручених та агресивних.
• Стримані меблі. Не надто громіздкі і не надто високі. У цьому – данина східній культурі, яка, врешті, є і вкрай практичним елементом.
• Скромний декор. Так, він може і навіть має бути присутнім, проте, - в дуже обережній кількості. 

Вдалим варіантом можуть стати горщики с зеленими рослинами, не дуже зухвалі картини, без яскравих сюжетів та товстих різьблених рам.

• Спорідненість та спокій кольорів. У тонах вітається легка суміш скандинавської та японської класики – блідо-сірий, кремово-білий, карамельний тощо.

Джапанді – стиль інтер’єру, який не лише дарує своєму господарю відчуття спокою, рівноваги та затишку, лише опинившись на порозі оселі. Він, своєрідним чином, зобов’язує мешканців та гостей приміщення дотримуватись своєї філософії. Філософії гармонії, виваженості та єднання. В тому числі – світів і культур.