ЮЛІЯ ВОРОПАЙ

З великим задоволенням ділимося історією успіху Юлії Воропай. Це – історія звичайної дівчини, яка мріяла щось змінити в своєму житті. Втім, що з цього вийшло, Юлія розповість сама:

- "Я з дитинства мріяла бути дизайнером інтер'єру!" Якщо чесно, це не про мене (посміхається – ред.). Моя нова професія – це швидше збіг обставин, щасливий збіг обставин в потрібне русло. За освітою я – архітектор одягу, тобто з дизайном була пов'язана і раніше, але дещо в іншому контексті. Якийсь час працювала менеджером в рекламній агенції.

Потім сталася криза. Для багатьох щось змінилося. Ось і для мене настав час змін. Як справжня представниця прекрасної статі життєві зміни розпочала з відпочинку – найвдалішою на той момент ідеєю релаксації став ремонт в спальні. І тут знову поринула в ідеї. В Інтернеті я шукала щось новеньке, цікаві фотографії, останні тенденції в сфері дизайну інтер'єру... Але не минуло й трьох хвилин, як я натрапила на оголошення Європейської Школи Дизайну про те, що закінчувався набір слухачів за напрямом "Дизайнер інтер'єру – Практик" . О, ЕВРИКА! Шлях вирішення простий, мене осяяло – адже це те, чим я хочу займатися! І причому, не тільки в процесі ремонту моєї спальні. Я встигла подати заяву в останній день, і дотепер не шкодую про це.

Навчання було в радість. Практика – це завжди цікаво. Я захистилась. Отримала диплом. Відчула себе мегадизайнером і зі свіжим силами кинулася в бій. Але реальність швидко зняла з мене «рожеві окуляри». Знайти роботу, а ще під час кризи, а ще й фахівця без досвіду, нехай і з великим бажанням працювати, було не під силу. Хоча, як з'ясувалося пізніше, думки – все ж матеріальні. Принаймні, у тих, хто щось для цього робить. Моє прагнення замінило мій НЕдосвід роботи і вже через півмісяця після отримання диплома я розпочала працювати в дизайн-студії. Як? Секрет простий: я всім своїм знайомим розповіла, що я тепер великий дизайнер інтер'єру (сміється – ред.), всі повірили, і мене порадили в дизайн-студію, де розглянули кандидатуру стажера в моїй особі. Після переможної ейфорії почалися трудові будні. Спочатку я отримувала дуже невеликі гроші, природно, що було складно. Хоча, спілкуючись з колегами, я оцінила, що в Європейській Школі Дизайну нам дали більш ніж достатньо для старту, а головне – впевненість в собі, яка мене не підвела. І все ж, починати завжди складно, і якщо Ви тільки початківець дизайнер – не соромтеся, не бійтеся питати, консультуватися у майстрів своєї справи. Краще "сім разів відміряти" – перепитати, ніж переробляти.

Нині я працюю повноцінним дизайнером інтер'єру – розробляю інтер'єр не тільки для квартир, а й для офісних приміщень. У студії над проєктом ми працюємо командно. Але для своїх знайомих я веду проєкти самостійно. Не секрет, що зі своїми легко і зі своїми завжди складніше – вони страшенно переживали, весь час телефонували, дізнавалися, як йдуть справи? У той же час, ставляться до мене з розумінням як до дизайнера-початківця – лікаря квартири. І квартира отримує свій новий вигляд – стиль сучасної класики з елементами провансу, наприклад. Звичайно, не все завжди проходить вдало-досконало – трапляються деякі технічні складнощі, які чомусь не хочуть зазвичай вирішувати будівельники: то кран не перенесуть, то ще щось .. Але я готова боротися за свою ідею до переможного кінця (сміється – ред.). Адже ідея для мене – це головне!!! І, відверто кажучи, поки що всі мої задуми проходили "на ура!" Тепер я задоволена своєю роботою і пишаюся тим, що я ДИЗАЙНЕР!!!

Щиро Ваша,
Юлія Воропай